Блог INDAX

Можливості та ризики для національного виробництва під час і після пандемії

Олександр Крижановский
General manager Plank Electrotechnic LLC
Пандемія і карантин 2020 не перші в історії сучасної цивілізації, вони вже були в 1918 році. Досвід показує: як і зараз, так і в 1918 році відповіддю стали самоізоляція, маски, закриті мануфактури і заводи. Як і зараз, хтось ввів карантин раніше, хтось ще вичікував. А також зараз, як і понад 100 років тому, справжню глибину майбутнього падіння економіки не візьметься передбачити ніхто. Але епідемія "іспанки" 1918 року скоротила промислове виробництво в середньому на 20%. У свою чергу зрозуміло, що пандемії вкрай шкідливі для економіки і вони є провісниками глобальних змін у ланцюгах поставок сировини і матеріалів, а також руху ресурсних баз підприємств реального сектора економіки. Адже структурно цей сектор є досить складною системою, представленою багатьма різноманітними виробничими підприємствами, комерційними організаціями та їх взаємозв'язками. Та будь-які значні зміни в реальному секторі будуть мати помітний вплив на економічну ситуацію в країні в цілому. Дуже важливо усвідомлювати, що робота реального сектора важлива, перш за все, для забезпечення добробуту населення і стійкості управлінської системи нашої країни.
А якщо взагалі, то фактична ситуація полягає в наступному: Україна - відкрита ринкова, але маленька економіка. Відкрита ринкова - тому що український експорт становить близько 45% ВВП країни. Маленька, тому що українська частка в світовому ВВП складає близько 0,2%. І з цього точно можна зробити висновок, що наслідки світової економічної кризи, викликані пандемією коронавірусу і подальшим карантином, природно вплинуть на українську реальність.

1. Вже є фактом наступне, що глобалізація як основний тренд в економіці скоро закінчиться і поступиться своїм місцем регіональним економічним зв'язкам і регіональній кооперації виробників. Це вже можна повною мірою відчути в таких галузях, як логістика і туризм. А після карантину будуть ще зміни в постачанні сировини, виробничих комплектуючих і будівельних матеріалів.

2. Таким же серйозним фактом є зниження купівельної спроможності населення, у силу на ринку входить наступний підхід до різної виробничої продукції - допустима якість відповідно до національного (регіонального) стандарту за її мінімальну ціну покупки. А з цього випливає, що зниження витрат на виробництво є точно таким же завданням першої необхідності, як і оптимізація собівартості виробленої продукції.

З двох викладених фактів слід зробити висновок, що в найближчій перспективі збігу сприятливих обставин не буде, але точно буде «вікно можливостей», точніше - це вікно відкриється найближчим часом. При цьому ми всі розуміємо, що такі галузі, як виробництво продуктів харчування і ліків, сервіс зв'язку, розподіл і передача електроенергії (вимоги до її якості і безперебійності) і, як наслідок, інтернет торгівля почнуть або вже почали зростати. Так що якщо прив'язатися до понять «Стратегія блакитного океану» (Blue Ocean Strategy) - книга зі стратегії бізнесу, автори: Кім Чан і Рене Моборн, то блакитні і червоні океани мінятимуть свої кордони, ось там і будуть відкриватися ці можливості. Тобто, якщо ви починаєте виробництво в сегменті ринку, де до цього був присутній тільки імпорт або переважав імпорт, то шанси на успіх досить значні. Потрібно розуміти, що, локалізуючи виробництво, ви пропонуєте місцевий національний продукт для вже сформованої мережі реалізації всередині вашої країни. Тим чином ви мінімізуєте ризики учасників національної дистрибуційної мережі всередині нашої країни. А це можливість закріпитися і вирости на місцевому ринку, а потім іти з національним продуктом у регіональний ринок.
Звісно, що є і ризики для тільки починаючих свій розвиток виробництв, щоб вистояти, знадобиться допомога збоку уряду нашої країни, який мав би не дати національному виробнику розчинитися на тлі таких регіональних промислових лідерів, як Туреччина, Польща, Румунія. Адже ці країни найближчим часом вийдуть з карантину і почнуть агресивний пошук нових ринків збуту для своєї продукції.

Тож будемо сподіватися що і в Україні швидко зрозуміють що саме така програма підтримка та інвестиції у зростаючі галузей виробництва може створити умови для швидкого національного промислового відродження.